Archive for Січень, 2015

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

 

Підготувала: старша медична сестра Ліфіренко В.Д.

Готуючи дитину до школи, ні в якому разі не забувайте про таке важливе питання, як здоров’я дитини. Перше, на що необхідно звернути особливу увагу – це на імунітет дитини. Як правило, дошкільні освітні установи приділяють цьому пильну увагу: загартування, фізична культура, культурно-гігієнічні навички, вакцинація тощо. У тому ж випадку, якщо дитина перебуває вдома і дитячий садок не відвідує, всі ці турботи цілком і повністю ляжуть на плечі батьків.

По-перше, стежте за способом життя своєї дитини. Для дітей набагато корисніше якнайбільше перебувати на свіжому відпочинку, ніж сидіти біля телевізора або грати на комп’ютері. Звичайно ж, не варто повністю позбавляти дитину улюблених розваг, але обмежити їх необхідно. І для того, щоб не було заперечень і образ, батькам доведеться разом з дитиною вибиратися на прогулянки. Повірте, це не тільки принесе користь і вам, і дитині, але і в значній мірі зміцнить ваші стосунки.

 Зверніть увагу і на раціон харчування дитини. Частіше купуйте дитині фрукти – в них міститься величезна незамінним речовин – вітамінів, мінералів, мікро-і макроелементів. І не забувайте про банани – вони вважаються незамінною їжею для роботи мозку. Додатково варто подавати дитині якісь полівітамінні комплекси. Попросіть свого лікаря допомогти підібрати саме той препарат, який оптимально підійде для вашої дитини.

Не забувайте і про щеплення – саме в 6 – 7 років по національному графіку вакцинації дітей проводиться цілий блок.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

Багатьох батьків цікавить питання: як можна перемогти неуважність? І це не випадково – адже неуважність часто є головною перешкодою до успішності в школі. А подібне явище в останні роки у діток зустрічається дуже і дуже часто. Як правило, батьки дуже швидко помічають подібну проблему у своїх малят. Такі діти плутають реальний світ зі світом фантазій, вони нічого не помічають навколо себе.

 Хоча ні в якому разі не можна плутати неуважність з аутизмом. Розсіяна дитина повністю контактна, просто часу на реакцію їй необхідно трохи більше, ніж іншим діткам. Вона може не з першого разу відгукуватися, коли ви кличете, або виконувати ваше прохання не відразу. Подібні малюки можуть відрізнятися забудькуватістю або неуважністю.

 Фахівці радять не надавати цьому великого значення, не розчаровуватися у своїй дитині, і ні якому разі не лаяти її за неуважність. Просто у вашої дитини більше розвинена інша півкуля мозку – права. Проблема – не психологічна. Як правило, приблизно до 10 років це явище повністю зникає без будь-якого стороннього втручання. А до тих пір батькам необхідно допомогти своєму малюку бути більш організованим. І досягається це банальним контролем. І обов’язково заздалегідь попередьте про це вчителя вашої дитини.

 Крім того, необхідно займатися розвитком роботи мозку подібних малюків. З цим завданням під силу впоратися всім батькам, було б бажання. Щоб обидві півкулі мозку працювали з повною віддачею, необхідно щоб кожен пальчик одночасно виконував якусь роботу. Для цього дуже корисні різні пальчикові ігри, шнурівки, ліплення, пальчикові фарби. Всього 15 хвилин на добу подібних занять – і результат не змусить себе чекати.

 Правильна психологічна підготовка дітей до школи полягає ще й у тому, щоб дитина усвідомила, що навчання в школі – заняття не менш відповідальне, чим робота тата й мами. Це дозволить їй відчути себе повноправним членом сім’ї, а не просто доповненням до тата й мами. Повірте – це усвідомлення дозволить дитині впоратися не тільки з неуважністю, але і з лінню. До речі кажучи, лінь – це нормальний стан для будь-якої людини, а не тільки для дитини.

Тому не варто її лаяти – краще допоможіть впоратися з лінню.

 

Різдвяно-новорічні урочистості завершуються святом Хрещення Господнього (у народі — Водохреща) 19 січня.

Із Хрещенням Господнім пов’язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні, лютерани та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреще вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх упродовж року, лікуючи тілесні і духовні хвороби. У цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду.

                          З Хрещенням Господнім вiтаємо щиро!

                    Наснаги до праці бажаємо Вам! 

                    Щоб хліб не важким був, а світ сяяв миром, 

                    I ще: щоб не знали зачинених брам!

 

ДОСВІД РОБОТИ

Підготувала: музичний керівник Климова Алла Григорівна

Розвиток освіти відзначається особливою увагою до дітей з особливими потребами. Діти – наше майбутнє,  і питання впливу музики на розвиток дітей дуже актуальне. Вона впливає на повноцінне формування, розвиток, корекцію їх психофізичних якостей, набуває бажання надати їм вчасної допомоги в дитячому закладі.

 Я працюю за двома програмами з музичного розвитку дітей спеціальних груп:

1.   Програма «Розвитку дошкільників з порушенням опорно-рухового апарату».

2.   Програма «Виховання та навчання розумово-відсталих дітей».

Роботу з впливу музики на гармонійний розвиток дітей з особливими потребами здійснюю в різних видах музичної діяльності: слухання, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах та на святах і розвагах.

Впливаючи музикою на дітей, намагаюсь досягти певної мети, залежно від виду музичної діяльності  і її тематики.

    Мета:

1.   Засобами музики розширювати  уявлення дітей про навколишній світ.

2.   Прищеплювати любов до всіх видів музичної діяльності.

3.   Розвивати слухову увагу, мислення, пам’ять.

4.   Розвивати емоційні почуття та відгук на музику різного характеру.

5.   Навчати підспівувати, співати, виконувати прості елементи ритмічних рухів та танцювальних рухів.

6.   Навчати грі на музичних інструментах.

7.   Виховувати бажання приймати участь у всіх видах музичної діяльності.

8.   Виховувати почуття колективізму, любові до рідного краю, та позитивного ставлення до музичного мистецтва.

Щоб збагатити вплив музики на дитину, використовую різні методи для досягнення мети: вірші, малюнки загадки, іграшки і  т.п. Для розспівування використовую різні потішки, скоромовки, вправи для розвитку звуків. Такі співаночки подобаються дітям, і вони їх з задоволенням співають.

В своїй роботі використовую аудіо-записи з музикою різного характеру. Велике значення має і підбір музичної літератури для їх віку та їх можливостей. У дітей з особливими потребами не така стійка увага, ніж у звичайних дітей, тому твори для слухання підбираю більш яскраві.

В розділі музично-рітмічні рухи для дітей з порушенням рухового апарату, де потрібна допомога дорослих при виконанні ритмічних вправ, таночків і т.п., добираю музику більш спокійного характеру: хороводи, спокійні таночки і т. п. Приділяю увагу всім дітям  в індивідуальній роботі.

Вплив музики на розвиток дітей величезний. Розвиток – це напрямок змінювання свідомості, так як музика розвиває думку, виховує культуру і впливає на встановлення особистості.

В той же час, діагностуючи рівень розвитку дитини засобами музичної діяльності, намічаю шляхи, спрямовані на корекцію впливу музики.

В своїй роботі, поруч з традиційними музичними заняттями, провожу і нетрадиційні. Але найбільшого враження і радощів приносять дітям свята. Для них це вікно в світ прекрасного, а для мене – це  рішення конкретного завдання і виконання методів моєї роботи. Поступово починаю впроваджувати і метод музикотерапії – лікування музикою. Музика відновлює порушення рухів у дітей, вражених ДЦП, відновлює імунобіологічні процеси.

Давньогрецький мислитель Піфагор також застосовував музику в  лікувальних цілях. Філософ Аристотель вважав, що музика знімає важкі психічні  переживання. Під впливом музики діти відображають свої почуття, емоції радості або суму. Набувають навичок виконання рухів в хороводах, таночках; співають, підспівують пісні; набувають навичок гри на музичних інструментах.

Для досягнення успіху в своїй роботі  тісно і творчо працюю з вихователями цих груп, вчителями-дефектологами, практичним психологом.

Висновок: використання музики як засобу розвитку і корекції дитячого організму є надзвичайно важливим для забезпечення нормалізації життєдіяльності дітей з особливими потребами і головне: формує  стійкий інтерес до прекрасного виду мистецтва – музики.

ДОСВІД РОБОТИ

Підготувала: вчитель-логопед ДНЗ Шуда Оксана Вікторівна

     Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», виховання і навчання дітей, які потребують  корекції фізичного та розумового розвитку, здійснюється за окремими програмами та методиками, розробленими на основі Державного базового компоненту дошкільної освіти. «Програма розвитку дошкільників з порушенням опорно-рухового апарату» створена на основі базової стратегії організації навчально-виховного процесу в дошкільному освітньому закладі з урахуванням специфіки психофізичного розвитку дітей, які мають порушення О.Р.А.

     Реалізація основних ліній розвитку доповнюється у відношенні цих дітей корекційно-розвивальною лінією, яка пронизує всі форми роботи з ними. Тому, комплексний характер корекційно-педагогічної роботи передбачає постійне врахування взаємовпливу рухових, мовленнєвих і психічних порушень у динаміці дитячого розвитку та потребує його  стимуляції.

    Розділ «Художньо-естетичний розвиток» передбачає використання у корекційно-розвивальній роботі різних видів мистецтва як важливого засобу виховання гармонійної особистості дитини з порушенням О.Р.А., її культурного розвитку. Основна мета розділу полягає у реалізації завдань  художнього розвитку зазначеної категорії дітей, формуванні  у них основ художньої культури та соціальної адаптації особистості засобами мистецтва.

   Одним з основних напрямків роботи вчителя-логопеда з цього розділу є художньо-мовленнєва діяльність, а саме:

• знайомство дітей з літературними творами;
• розвиток емоційно-художнього спілкування;
• формування здатності до самостійного розповідання;
• оволодіння різними видами літературних жанрів,зокрема, малих форм народного фольклору – таких, як забавлянки.

   Забавлянки – це коротенькі  народні пісеньки або віршики, які майстерно розкривають мальовничий зміст та передають етнічний досвід попередніх поколінь. Римовані форми в забавлянці поєднані зі своєрідними вправами і покликані зміцнити дитину фізично, розвинути ручну вправність. Створюючи позитивний настрій, функції забавлянок – не лише розважити дитину, вони сприяють інтелектуальному становленню малюка, спонукають його думати, діяти, розмовляти.

     Враховуючи корекційну спрямованість освітнього процесу,  роботу з таким жанром народного мистецтва здійснюю в декілька етапів упродовж всіх років навчання дошкільників. Використовую як традиційні методи (з дітьми 1-го року навчання), так і інноваційні технології Глена Домана та Л.Фесюкової  (з дітьми подальших років навчання). На кожному етапі  враховую найбільш значущі моменти інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини та особливостей, зумовлених характером порушення.

    Так, метою І етапу роботи із забавлянкою є: сформувати прагнення дитини вступати в контакт з педагогом, викликати жваві емоційні реакції, розвивати імпресивне мовлення та звуконаслідувати.

    Використовую традиційну методику – це: розповідання, співання, які  можуть бути сумісними та відображеними; розігрування змісту, який є важливим моментом зародження, з одного боку, творчих здібностей, з іншого – інтересу і любові до рідної мови.

   Навчання виконанню дій з рухами рук, пальців потребує  теж поетапності:  спочатку дії пасивні: з допомогою дорослого, потім – пасивно-активні: під контролем педагога і поступово переходимо до активних (самостійних) рухів дрібної моторики дитини.

   Спираючись на концепцію методики Глена Домана «Ранній розвиток інтелекту», на ІІ етапі  ставлю на меті: активізовувати пізнавальну сферу дітей, поповнювати словниковий  запас, розвинути активне мовлення, удосконалювати дрібну моторику.

   За допомогою карток, на лицьовому боці яких  мальовничо розкритий зміст забавлянки, вчимося розглядати, співвідносити предмети-дії-ознаки з їх словесним позначенням,  поступово додавати до вже відомої інформації новий матеріал: нову дію, звук, кольори, форму того чи іншого предмету, бо чим більше буде задіяно аналізаторів, тим значніше розшириться індивідуальний досвід дитини через сенсомоторну, емоційну, мовну сфери. Так, ми крок за кроком навчаємося описувати усе, що зображене на картці. Паралельно йде робота над виразним розповіданням забавлянки. Далі використовую опорний малюнок, який зображений  на звороті кожної картки та логічно пов’язаний з предметом на лицьовому боці. Перевертаючи одну чи декілька карток, малюк вгадує, хто сховався та згадує забавлянку. Ускладнюю ігри «сюрпризами»: або навмисно невірно називаю предмети, або тільки описую предмет, не називаючи його, що додає більшої цікавості та забави.

  І, нарешті, переходжу до найулюбленого мною етапу, на якому використовую нетрадиційну методику роботи з казкою, розробленою Л.Б.Фесюковою. Ця авторська методика дозволяє мені розвинути творчі та інтелектуальні здібності дітей, формувати їх мовленнєву компетентність, удосконалювати кінестетичні уміння, підготувати дітей до школи.

Читати повністю »