Archive for Лютий, 2014

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Н.А. Васильєва

    З давніх-давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.

      Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей. Недаремно нинішній навчальний рік в освітніх закладах був розпочатий Уроком Здоров’я.

Читати повністю »

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 Підготувала: вихователь з фізичної культури Рогожкіна О.І

Методи виховання творчої особистості дитини у системі фізичного виховання

Фізичне виховання дітей — важлива, відповідальна й творча справа. Із чого розпочати роботу з дітьми, як із ними спілкуватись, як навчити тих чи інших складних рухів? Як допомогти дитині навчитися втілювати свій твор­чий потенціал під час виконання фізичної діяльності?

Слово «метод» (від грец. теїіюсіоз — шлях дослідження, теорія) — спосіб досягнення якої-небудь мети або розв’язання конкретного завдання. Найчастіше термін «метод» визначають як шлях досягнення поставленої педагогічної мети; як певний спосіб використання будь-яких засобів; як спосіб взаємної діяльності педагога і дитини, за допомогою якої досягається виконання поставленого завдання; як сукупність прийомів та правил діяльності педагога, тобто як систему цілеспрямованих дій, що сприяють досягненню результату за наміченою метою.

Читати повністю »

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

 Підготувала:  практичний психолог: Швабська Т.М.

 Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викривлень в особистісному розвитку.

 В основі цих проблем лежить складна взаємодія індивідуальних і соціальних факторів, несприятливих для гармонійного розвитку, а пучковим механізмом формування самих проблем у переважній більшості випадків стає невідповідність пропонованих до дитини педагогічних вимог його можливостям. До числа факторів Читати повністю »

ПАМ’ЯТКА ВИХОВАТЕЛЮ

• Оцінка і необхідна корекція психологічних станів протягом всього заняття (емоційних – радість, веселощі тощо; інтелектуальних сумніви,  зосередження тощо).

• Підтримка високого рівня мотивації протягом всього заняття з використанням прийому зміщення мотиву на  мету.

• Виявлення суб’єктивного досвіду дітей із запропонованої теми; подача нового  матеріалу  з урахуванням  психолого-педагогічної характеристики групи.

• Використання різних сенсорних каналів при поясненні нового матеріалу.

• Побудова діяльності кожної дитини з урахуванням даних психолого-педагогічних обстежень і рекомендацій психолога.

• Відмова від фронтальної роботи як основної форми проведення занять, широке використання різних варіантів індивідуальної, парної чи групової роботи.

• Гендерний аспект в організації різних форм на занятті; в підборі методів і прийомів навчально-виховного процесу.

• Використання в роботі над закріпленням теми різноманітного дидактичного матеріалу, який дозволяє дитині розвивати різні сенсорні канали, проявляти вибірковість до типу, виду і форми завдання, характеру його виконання.

• Обов’язкова оцінка і корекція процесу і результату навчальної діяльності кожної дитини в ході заняття; широке застосування оцінки, самооцінки і взаємооцінки.

• Створення умов для формування у кожної дитини високої самооцінки, упевненості у своїх силах.

• Проведення з дітьми рефлексіі заняття (що взнали, що сподобалось, щось хотілось би змінити чи, навпаки, повторити).

ПАМ’ЯТКА ВИХОВАТЕЛЮ

     В ході проведення емпіричних досліджень можна виділити декілька загальних правил. Їхнє додержання вихователем дозволяє успішно вирішувати задачі дослідницького навчання.

       Найголовніше – підходити до цієї роботи творчо.

–  Навчайте дітей діяти самостійно і незалежно, не робіть прямих інструкцій.

– Не стримуйте ініціативу дітей.

– Не робіть за них те, що вони можуть зробити (або можуть навчитися робити) самостійно.

– Не спишіть з винесенням оціночних суджень.

–  Допомагайте дітям вчитися управляти процесом засвоєння знань:

1. Просліджувати зв’язки між предметами, явищами і подіями ;
2. Формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;

Аналізу, синтезу, класифікації, узагальненню інформації.